скочака

СКОЧАКА́, присл., розм. Те саме, що на́вска́ч.

Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (Багмут, Опов., 1959, 109).

Значення в інших словниках

1. скочака — скочака́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. скочака — див. бігом; навскач; швидко  Словник синонімів Вусика
3. скочака — присл., розм. Те саме, що навскач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скочака — СКОЧАКА́, присл., розм. Те саме, що на́вска́ч. Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах
5. скочака — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм.  Словник синонімів української мови