скриводушити
СКРИВОДУ́ШИТИ, шу, шиш.
Док. до криводу́шити.
Цар скриводушив перед Семеном Палієм: не дав йому гетьманщини, – клявся, та скриводушив (з казки);
Поет і совість. Вона завжди на чатах, вона не дасть скриводушити в роздумуваннях над найскладнішим – над життям (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)