скрижаніти
СКРИЖАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Вкритися кригою або льодовою кіркою.
Річка скрижаніла;
// Те саме, що заме́рзнути 1, 3.
– Ну, а ти, Мар'яне, не боїшся їхати до того Сибіру, в оту холоднечу? Там і душа може скрижаніти (М. Стельмах).
2. Те саме, що похоло́нути 3.
У жінки одразу скрижаніла душа: знову якісь .. недоїмки несе це довготелесе начальство (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)