скрутель
СКРУ́ТЕЛЬ, СКРУ́ТІЛЬ, тля, ч., діал.
1. Петля, кільце.
2. Скрутень.
Скрутлі соломи.
3. Сувій, згорток.
Виліз [Мошко] на скриню, сягнув на поличку, прибиту під самою стелею, і дістав відти скрутіль пожовклих паперів (І. Франко);
Урядник .. несе книжку під пахвою, а Трохим-десятник – сито з якимись паперовими скрутлями (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)