скручений
СКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до скрути́ти.
Він виліз з брички, підійшов до риштовання і тупо поглянув на мотузку, нерівну і трохи скручену (М. Коцюбинський);
Ударом шабля розсікла Тужаво скручений аркан (М. Бажан);
Яків виліз на піч, мовчки вийняв з кишені скручену в дудку маленьку книжечку й кинув Грицькові. – Читай, батьку! (С. Васильченко);
Скільки тут добра – і готові задники, .. і передки, і червона шкіра, скручена жужмом (М. Чабанівський);
З вересня до квітня на деревах можна побачити листки, скручені павутинням докупи (із журн.);
Вона щось прала .. Збоку лежала скручена ковбасками білизна (Я. Гримайло);
Отаман став .. в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка (І. Нечуй-Левицький);
Коси Лукії скручені на потилиці високим .. вузлом (О. Гончар);
Як глянула вона на Чіпку, що з скрученими назад руками стояв.., несамовито залилась божевільним сміхом (Панас Мирний);
Металеві кільця скували його [орла] ноги, крила були скручені на спину (З. Тулуб);
Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера (О. Гончар);
Ноги зв'язали, руки зв'язали, у рот упхнули онучу. Зганьблена, скручена, сиділа на коні Маруся (Г. Хоткевич);
// скру́чено, безос. пред.
Крамольний “Друг” був закритий, і всім урочисто було оголошено, що голову гідрі нарешті скручено (П. Колесник);
// у знач. прикм.
Лунко ляснули в темряві скручені віжки (С. Васильченко);
Прохор попростував до саду й почав там оббирати на гілках сухе скручене листя (А. Шиян);
На згарищах чорніли обгорілі бильця залізних ліжок, скручена бляха (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)