скручений

СКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до скрути́ти.

Він виліз з брички, підійшов до риштовання і тупо поглянув на мотузку, нерівну і трохи скручену (М. Коцюбинський);

Ударом шабля розсікла Тужаво скручений аркан (М. Бажан);

Яків виліз на піч, мовчки вийняв з кишені скручену в дудку маленьку книжечку й кинув Грицькові. – Читай, батьку! (С. Васильченко);

Скільки тут добра – і готові задники, .. і передки, і червона шкіра, скручена жужмом (М. Чабанівський);

З вересня до квітня на деревах можна побачити листки, скручені павутинням докупи (із журн.);

Вона щось прала .. Збоку лежала скручена ковбасками білизна (Я. Гримайло);

Отаман став .. в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка (І. Нечуй-Левицький);

Коси Лукії скручені на потилиці високим .. вузлом (О. Гончар);

Як глянула вона на Чіпку, що з скрученими назад руками стояв.., несамовито залилась божевільним сміхом (Панас Мирний);

Металеві кільця скували його [орла] ноги, крила були скручені на спину (З. Тулуб);

Закіптюжені хлопці з польового дозору саме вивалюють з передньої тачанки скрученого віжками офіцера (О. Гончар);

Ноги зв'язали, руки зв'язали, у рот упхнули онучу. Зганьблена, скручена, сиділа на коні Маруся (Г. Хоткевич);

// скру́чено, безос. пред.

Крамольний “Друг” був закритий, і всім урочисто було оголошено, що голову гідрі нарешті скручено (П. Колесник);

// у знач. прикм.

Лунко ляснули в темряві скручені віжки (С. Васильченко);

Прохор попростував до саду й почав там оббирати на гілках сухе скручене листя (А. Шиян);

На згарищах чорніли обгорілі бильця залізних ліжок, скручена бляха (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скручений — скру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скручений — СКРУЧЕНИЙ – СКРЮЧЕНИЙ Скручений. Звитий, сплетений; відокремлений тощо: скручений мотузок, скручене перевесло, скручене листя на дереві, скручена гайка. Скрючений. Зігнутий, скорчений: скрючені пальці, скрючене тіло, скрючені руки. Літературне слововживання
  3. скручений — (про людину), зігнутий, скарлючений, скімлений, скорчений, скрючений, скукурчений Фразеологічні синоніми: скручений бубликом; скручений кільцем; скручений клубком (клубочком); скручений трубкою; скручений у клубочок; скручений у три погибелі Словник синонімів Вусика
  4. скручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скрутити. || скручено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скручений — Скру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скручений — СКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скрути́ти. Він виліз з брички, підійшов до риштовання і тупо поглянув на мотузку, нерівну і трохи скручену (Коцюб. Словник української мови в 11 томах