1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скручений

скру́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скрутити.

|| скручено, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скручений — скру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скручений — СКРУЧЕНИЙ – СКРЮЧЕНИЙ Скручений. Звитий, сплетений; відокремлений тощо: скручений мотузок, скручене перевесло, скручене листя на дереві, скручена гайка. Скрючений. Зігнутий, скорчений: скрючені пальці, скрючене тіло, скрючені руки. Літературне слововживання
  3. скручений — (про людину), зігнутий, скарлючений, скімлений, скорчений, скрючений, скукурчений Фразеологічні синоніми: скручений бубликом; скручений кільцем; скручений клубком (клубочком); скручений трубкою; скручений у клубочок; скручений у три погибелі Словник синонімів Вусика
  4. скручений — СКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скрути́ти. Він виліз з брички, підійшов до риштовання і тупо поглянув на мотузку, нерівну і трохи скручену (М. Коцюбинський); Ударом шабля розсікла Тужаво скручений аркан (М. Словник української мови у 20 томах
  5. скручений — Скру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скручений — СКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скрути́ти. Він виліз з брички, підійшов до риштовання і тупо поглянув на мотузку, нерівну і трохи скручену (Коцюб. Словник української мови в 11 томах