скубтися

СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок.

1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю.

Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався. – За що ти скубешся? Дивись – який! (Панас Мирний).

2. Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів).

Почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить (Леся Українка);

// перен. Бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь.

Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. – Ану годі, вояки! – суворо прикрикнула Любов Іванівна. – Чого скубетесь..? (Ю. Збанацький);

// перен. Воювати; змагатися між собою.

– Нехай Еней і Турн скубуться, А ви [боги] глядіть своїх чубів (І. Котляревський);

Пани скубуться, а в мужиків чуби болять (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. скубтися — ску́бтися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скубтися — -буся, -бешся; мин. ч. скубся, -лася, -лося; і скубатися, скубаюся, скубаєшся, недок. 1》 Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. 2》 Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів). || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скубтися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. скубтися — СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір’я, вовну тощо, завдавати болю.  Словник української мови в 11 томах
5. скубтися — Скубтися, -буся, -бешся гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. посл.  Словник української мови Грінченка