скубтися
СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок.
1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю.
Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався. – За що ти скубешся? Дивись – який! (Панас Мирний).
2. Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів).
Почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить (Леся Українка);
// перен. Бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь.
Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. – Ану годі, вояки! – суворо прикрикнула Любов Іванівна. – Чого скубетесь..? (Ю. Збанацький);
// перен. Воювати; змагатися між собою.
– Нехай Еней і Турн скубуться, А ви [боги] глядіть своїх чубів (І. Котляревський);
Пани скубуться, а в мужиків чуби болять (Сл. Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- скубтися — ску́бтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скубтися — -буся, -бешся; мин. ч. скубся, -лася, -лося; і скубатися, скубаюся, скубаєшся, недок. 1》 Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. 2》 Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скубтися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- скубтися — СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір’я, вовну тощо, завдавати болю. Словник української мови в 11 томах
- скубтися — Скубтися, -буся, -бешся гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. посл. Словник української мови Грінченка