скубтися
БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм., ЧУБА́РИТИСЯ рідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). — Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. — Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна. — Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). — Пор. 1. боро́тися.
Значення в інших словниках
- скубтися — ску́бтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скубтися — -буся, -бешся; мин. ч. скубся, -лася, -лося; і скубатися, скубаюся, скубаєшся, недок. 1》 Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. 2》 Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скубтися — СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. Словник української мови у 20 томах
- скубтися — СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір’я, вовну тощо, завдавати болю. Словник української мови в 11 томах
- скубтися — Скубтися, -буся, -бешся гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. посл. Словник української мови Грінченка