скубтися
СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок.
1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір’я, вовну тощо, завдавати болю.
Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався.— За що ти скубешся? Дивись — який! (Мирний, І, 1949, 195).
2. Б’ючись, висмикувати один одному пір’я (про птахів).
Почали [горобці] битися. Та так б’ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір’я з них летить (Л. Укр., III, 1952, 480);
// перен. Бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь.
Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха.— Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна.— Чого скубетесь..? (Збан., Таємниця.., 1971, 199);
// перен. Воювати; змагатися між собою.
— Нехай Еней і Турн скубуться, А ви [боги] глядіть своїх чубів (Котл., І, 1952, 243);
Пани скубуться, а в мужиків чуби болять (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- скубтися — ску́бтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скубтися — -буся, -бешся; мин. ч. скубся, -лася, -лося; і скубатися, скубаюся, скубаєшся, недок. 1》 Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. 2》 Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скубтися — СКУ́БТИСЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. ску́бся, лася, лося; і СКУ́БА́ТИСЯ, ску́ба́юся, ску́ба́єшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. Словник української мови у 20 томах
- скубтися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- скубтися — Скубтися, -буся, -бешся гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. посл. Словник української мови Грінченка