скудельний
СКУДЕ́ЛЬНИЙ, а, е, заст.
Прикм. до скуде́ль.
Опинився [Сивоок] в днях свого дитинства, осяяних червоністю Родимового горна, заквітчаних барвами, що спливали з пальців діда Родима і лягали не на глиняні сосуди, не на добрих і веселих скудельних богів, творених старим, а на дитячу душу і в дитяче серце (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)