скудельниця
СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
У старовину – глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань.
Обидві ці могили відносяться до епохи Київської Русі і, видимо, являють собою скудельниці – братські могили, в яких ховали жертви епідемій або воєнних сутичок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)