скудельниця

СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. У старовину — глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань.

Обидві ці могили відносяться до епохи Київської Русі і, видимо, являють собою скудельниці — братські могили, в яких ховали жертви епідемій або воєнних сутичок (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 468).

Значення в інших словниках

1. скудельниця — скуде́льниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скудельниця — -і, ж. У старовину – глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скудельниця — СКУДЕ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. У старовину – глибока широка яма, в якій ховали померлих від масових епідемій, голоду і т. ін.; кладовище для масових поховань.  Словник української мови у 20 томах