скудовчити

СКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, що, розм.

Док. до кудо́вчити.

Значення в інших словниках

1. скудовчити — скудо́вчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. скудовчити — -чу, -чиш, перех., розм. Док. до кудовчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скудовчити — СКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, перех., розм. Док. до кудо́вчити.  Словник української мови в 11 томах