скуйовджувати
СКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., кого, що.
1. Кошлатити, сплутувати (волосся, шерсть і т. ін.).
Вова скуйовдив п'ятірнею волосся (О. Донченко);
В кімнату залетів поривний вихор, скуйовдив на Савченковій голові волосся, підняв на столі папери, розсіяв по підлозі (Ю. Збанацький).
2. тільки док., розм. Порушуючи звичайний порядок, перемішати, переплутати що-небудь.
– Мама все скуйовдила докупи. Оце мої сорочки, а це твої (І. Нечуй-Левицький).
3. тільки док., розм. Те саме, що зім'я́ти 1.
Скуйовдити спідницю.
4. тільки док., діал. Схвилювати, збентежити.
Вертілася [Ютурна-мавка], як шавка, І всіх скуйовдила собой [собою] (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)