скуйовджувати
СКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Кошлатити, сплутувати (волосся, шерсть і т. ін.).
Вова скуйовдив п’ятірнею волосся (Донч., V, 1957, 304);
В кімнату залетів поривний вихор, скуйовдив на Савченковій голові волосся, підняв на столі папери, розсіяв по підлозі (Збан., Сес-пель, 1961, 444).
2. тільки док., розм. Порушуючи звичайний порядок, перемішати, переплутати що-небудь.
— Мама все скуйовдила докупи. Оце мої сорочки, а це твої (Н.-Лев., III, 1956, 85).
3. тільки док., розм.. Те саме, що зім’я́ти 1.
Скуйовдити спідницю.
4. тільки док., діал. Схвилювати, збентежити.
Вертілася [Ютурна-мавка], як шавка, І всіх скуйовдила собой [собою] (Котл., І, 1952, 283).
Словник української мови (СУМ-11)