скульптурний
СКУЛЬПТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до скульптури.
Скульптурна секція;
Скульптурне оформлення будинку;
// Який є скульптурою.
Усміхаються сфінкси, веселі барви сяють навіть на стінах гробовищ, і рідко трапляється сумний вираз на скульптурних та мальованих поличчях тих папірусових трун, де замикались мумії чорні (Леся Українка);
Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні (О. Гончар);
// Признач. для виготовлення скульптур.
Скульптурна глина;
// В якому створюють, виготовляють скульптури.
Скульптурна майстерня.
2. перен. Рельєфний, з чітко окресленими контурами, формами; придатний для відтворення в скульптурі.
Ще позаторік заходився я був ліпить із воску – і нічого не вдіяв, тим що перед очима нема нічого доброго скульптурного (Т. Шевченко);
Скульптурне обличчя;
// Виразно, чітко змальований (про художній образ у літературному творі).
Словник української мови (СУМ-20)