скупердяга
СКУПЕРДЯ́ГА, и, ч. і ж., розм.
Скупа людина.
Тепер із дітками без хліба ми шматка, .. До чого нас довів ти, бісів скупердяго! (П. Гулак-Артемовський);
Сергій Семибрат робив строковим у Байбураки .. Це був великий жмикрут, а ще лицемір і скупердяга (Г. Коцюба);
* У порівн. – Уже десять років .. день і ніч згуртовую я нашу силу, збираю по зернятку, як скупердяга гроші (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)