скуплювати
СКУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКУ́ПИТИ, плю, пиш; мн. ску́плять; док., кого, що, розм.
Те саме, що ску́пчувати.
Усі, без різниці національності, скуплюють свої сили, щоб ввалити спільного ворога [самодержавство] (М. Коцюбинський);
– Люди потребують віри, .. чогось певного, .. до чого б мали добиватися і скуплювати свою енергію (І. Франко);
Вона схилилася в ту хвилину над полотном і вигладжувала його в одному місці раз по раз своєю долонею, скуплюючи, .. як здавалося, всю свою увагу (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)