скуплюватися
СКУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., СКУ́ПИТИСЯ, иться; мн. ску́пляться; док., розм.
Те саме, що ску́пчуватися.
Сомкова старшина бачить, що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (П. Куліш);
– Часом, як скупиться в канцелярії багато бумаг та треба буде закликать когось на вечірні роботи в канцелярію, то я був би дуже придатний до цієї роботи (І. Нечуй-Левицький);
Здавалося, що весь остаток його енергії, сил духовних і фантазії скупився на одній думці – видобувати нафту на своїм ґрунті (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)