скілька

СКІ́ЛЬКА, ко́х, числ. неознач.-кільк., розм.

Те саме, що кі́лька².

Підходить [Любов] до піаніно і бере скілька акордів, не сідаючи (Леся Українка);

Незчулися [хлопці], як у роботі пролетіло скілька днів (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. скілька — -кох, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кілька II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скілька — Скі́лька, -ко́х, -ко́м, -кома́ (декілька)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. скілька — СКІ́ЛЬКА, ко́х, числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька². Підходить [Любов] до піаніно і бере скілька акордів, не сідаючи (Л. Укр., II, 1951, 10); Незчулися [хлопці], як у роботі пролетіло скілька днів (Вас., II, 1959, 235).  Словник української мови в 11 томах
4. скілька — Скілька, скільки, скілько мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном.  Словник української мови Грінченка