скіпочка
СКІ́ПОЧКА, и, ж.
Зменш. до скі́пка.
Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Г. Квітка-Основ'яненко);
Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (В. Козаченко);
* У порівн. [Нартал:] От візьмуть нас .. гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)