скіпочка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до скіпка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скіпочка —
СКІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш. до скі́пка. Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Г. Квітка-Основ'яненко); Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (В.
Словник української мови у 20 томах
скіпочка —
СКІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до скі́пка. Знай кида [Маруся] на Василя то пісочком, то скіпочками (Кв.-Осн., II, 1956, 48); Вмокаючи час від часу тоненьку скіпочку в чорнило, неквапливо й зосереджено водив [хлопець] нею по гладенькій поверхні дошки (Коз.
Словник української мови в 11 томах
скіпочка —
Скіпа, -пи ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Словник української мови Грінченка