скіпка —
скі́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скі́пки
Орфографічний словник української мови
скіпка —
див. колючка; тріска
Словник синонімів Вусика
скіпка —
-и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах. || Те саме, що тріска. || Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скіпка —
СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (С. Ковалів); Пушта .. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (С.
Словник української мови у 20 томах
скіпка —
I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).
Словник синонімів української мови
скіпка —
СКІ́ПКА, и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах; // Те саме, що трі́ска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (Ков., Світ.., 1960, 102); Пушта.. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (Скл.
Словник української мови в 11 томах
скіпка —
Скіпка, -ки ж. ум. отъ скіпа.
Словник української мови Грінченка