слабенько
СЛАБЕ́НЬКО.
Присл. до слабе́нький.
Галя якось слабенько плеще у долоньки (Марко Вовчок);
[Співець (торкає струни, щоб показати їх голос):] Слабенько грають. Та зате сі струни колись бриніли у руках пречистих святих співців, пророків незабутніх (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)