Словник української мови у 20 томах

слабкуватий

СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи слабкий.

Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабкуватих дитячих рук (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. слабкуватий — слабкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. слабкуватий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
  3. слабкуватий — -а, -е. Трохи слабкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слабкуватий — СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи слабкий. Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабковатих дитячих рук (Ле, Клен. лист, 1960, 170).  Словник української мови в 11 томах