слабкуватий

СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи слабкий.

Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабковатих дитячих рук (Ле, Клен. лист, 1960, 170).

Значення в інших словниках

1. слабкуватий — слабкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. слабкуватий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. слабкуватий — -а, -е. Трохи слабкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слабкуватий — СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи слабкий. Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабкуватих дитячих рук (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах