слабкувато
СЛАБКУВА́ТО.
1. Присл. до слабкува́тий.
2. у знач. присудк. сл. Не все гаразд.
У Петра Івановича слабкувато з індивідуальною технікою (Ковінька, Кутя.., 1960, 45).
Словник української мови (СУМ-11)СЛАБКУВА́ТО.
1. Присл. до слабкува́тий.
2. у знач. присудк. сл. Не все гаразд.
У Петра Івановича слабкувато з індивідуальною технікою (Ковінька, Кутя.., 1960, 45).
Словник української мови (СУМ-11)