слабодух
СЛАБОДУ́Х, а, ч.
Те саме, що легкоду́х.
Максим ніколи не був слабодухом і навіть і в найтяжчі хвилини тюремних терпінь завжди відкидав саму думку про самогубство (І. Багряний);
– Еге-е, так ти, брат, слабодух, Не віриш в наші сили?! (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)