слабодухий

СЛАБОДУ́ХИЙ, а, е.

Те саме, що легкоду́хий.

Якийсь слабодухий Гнат у сім'ї. На людях, у роботі не такий (К. Гордієнко);

Висміюючи суєту і ниття слабодухих, нікому не потрібних, зайвих людей, – “дачників” своєї країни, – він висловлював надію, що незабаром, завтра, прийдуть якісь інші, сильні, сміливі люди (П. Тичина);

// у знач. ім. слабоду́хий, хого, ч.; слабоду́ха, хої, ж. Людина із слабою волею.

[Ганна:] Ось перед нами малиновий стяг. Що вів нас в битви, виграні Богданом. Сей прапор слабодухі не тримали! (Л. Дмитерко);

Ходи по тій землі, де Каменяр ходив, І пий із тих джерел, які його поїли, І знай, він не чекав, що прийде диво з див Для слабодухих, кволих, м'якотілих (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. слабодухий — слабоду́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. слабодухий — Аморфний, бабій (про чоловіків), бабуватий, бавулуватий, безборонний, безвідмовний, безвідказний, безвільний, безвладний, безвольний, бездухий, беззаперечний, беззахисний і беззахисний, беззубий, безликий, безоборонний, безпомічний, безпорадний...  Словник синонімів Вусика
3. слабодухий — -а, -е. Те саме, що легкодухий. || у знач. ім. слабодухий, -хого, ч.; слабодуха, -хої, ж. Людина зі слабою волею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слабодухий — ЛЕГКОДУ́Х (людина з слабкою волею), СЛАБОДУ́Х, СЛАБОДУ́ХИЙ, ГАНЧІ́РКА зневажл., КВАЧ зневажл., СЛАБА́К зневажл., СЛИМА́К зневажл., СЛИЗНЯ́К зневажл., СЛИНЬКО́ зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А.  Словник синонімів української мови
5. слабодухий — СЛАБОДУ́ХИЙ, а, е. Те саме, що легкоду́хий. Якийсь слабодухий Гнат у сім’ї. На людях, у роботі не такий (Горд., II, 1959, 242); Висміюючи суєту і ниття слабодухих, нікому не потрібних, зайвих людей,— «дачників» своєї країни,— він [М.  Словник української мови в 11 томах