слабувато
СЛАБУВА́ТО.
Присл. до слабува́тий.
Коська бичка за бичком тягає, а мені аж плакати хочеться – візьме яке-небудь паршиве биченя, та й знову поплавець прикипає надовго до моря. – Тут, мабуть, місце погане, – кажу похмуро. – А так, – згоджується Коська, – тут слабувато беруть (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)