слабувато
СЛАБУВА́ТО. Присл. до слабува́тий.
Коська бичка за бичком тягає, а мені аж плакати хочеться — візьме яке-небудь паршиве биченя, та й знову поплавець прикипає надовго до моря.— Тут, мабуть, місце погане,— кажу похмуро.— А так,— згоджується Коська,— тут слабувато беруть (Збан., Мор. чайка, 1959, 34).
Словник української мови (СУМ-11)