сливник
СЛИВНИ́К, ч.
1. род. а́. Садок із сливових дерев або молода сливова порість.
Хата була стара, напівзруйнована, з одного боку – ясени, а другого – сливник та горобина (С. Васильченко);
Ліворуч – вишник, ближче до ставка – сливник... (Остап Вишня);
У вузьких вуличках, обставлених тинами, тягло з сливників тонким припахом диму (П. Панч).
2. род. у́, діал. Слив'янка.
Словник української мови (СУМ-20)