слизити
СЛИЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм.
1. Бути, робитися слизьким.
Шлях слизить після мряки (Сл. Б. Грінченка).
2. Те саме, що слези́ти.
Ідемо до річечки, що текла або слизила внизу край вигону, серед очерету та осоки (І. Нечуй-Левицький);
– Слизить вода, осувається порода... але хіба це новина? То ж звичайні умови для шахтобудівника (М. Ю. Тарновський);
Там [на схилі двох гір] слизило невеличке джерельце й була змога воду пити досхочу (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)