слизняк
СЛИЗНЯ́К, а́, ч.
Те саме, що слима́к 1, 2.
На жаль, велика вага черепашки не дозволяє культивувати їх у космічному кораблі. Слизняки (Limax maximus) більш придатні для цього (з наук. літ.);
Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк (І. Франко);
Павло зблід, у грудях, знову запекло, в очах потемніло: – Слизняк! Ти й тут боягузом став... (В. Кучер);
* У порівн. Рік за роком минав, а я лазив по світі, мов той слизняк, тихо, безслідно, в вічнім страсі перед вуйком (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)