Словник української мови у 20 томах

словаки

СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.).

Народ, який становить основне населення Словакії.

Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці (І. Нечуй-Левицький);

З грядки через подвір'я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. словаки — -ів, мн. (одн. словак, -а, ч.; словачка, -и, ж.). Західнослов'янський народ, який становить основне населення Словаччини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. словаки — СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.). Західнослов’янський народ, який становить основне населення Словаччини, що входить до складу Чехословацької Соціалістичної Республіки. На південь від Польщі розташована Чехословаччина..  Словник української мови в 11 томах