словаки

СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.). Західнослов’янський народ, який становить основне населення Словаччини, що входить до складу Чехословацької Соціалістичної Республіки.

На південь від Польщі розташована Чехословаччина.. Вона населена двома близькими слов’янськими народами — чехами і словаками (Фіз. геогр., 6, 1957, 52);

Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці (Н.-Лев., II, 1956, 416);

З грядки через подвір’я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка (Гончар, III, 1959, 318).

Значення в інших словниках

1. словаки — -ів, мн. (одн. словак, -а, ч.; словачка, -и, ж.). Західнослов'янський народ, який становить основне населення Словаччини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. словаки — СЛОВА́КИ, ів, мн. (одн. слова́к, а, ч.; слова́чка, и, ж.). Народ, який становить основне населення Словакії. Словаки везуть туристів на човнах назад сливе до самої Щавниці (І. Нечуй-Левицький); З грядки через подвір'я до нього дрібно поспішає старенька згорблена словачка (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах