словар
СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник.
Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (Коцюб., III, 1956, 175);
Львівська вулиця — це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов’язковий (Фр., VI, 1951, 144).
Словник української мови (СУМ-11)