Орфографічний словник української мови

словар

слова́р

іменник чоловічого роду

словник

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. словар — -я, ч., заст. Словник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. словар — моск. словник словник, словничок, див. глосарій  Словник чужослів Павло Штепа
  3. словар — СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник. Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (М. Коцюбинський); Львівська вулиця – це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов'язковий (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. словар — СЛОВНИ́К (книга), ЛЕКСИКО́Н заст., СЛОВА́Р заст.; ГЛОСА́РІЙ лінгв. (до тексту).  Словник синонімів української мови
  5. словар — СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник. Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (Коцюб., III, 1956, 175); Львівська вулиця — це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов’язковий (Фр., VI, 1951, 144).  Словник української мови в 11 томах