слугування
СЛУГУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. слугува́ти.
Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика поручикові Петрову набачився і людей, і світу (Л. Яновська);
Сковорода ані землі не мав, ні маєтків. Зате він усе життя своє присвятив слугуванню народові (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)