сльозина
СЛЬОЗИ́НА, и, ж.
1. Одна краплина сліз.
На очах дрижали дві важкі сльозини, Наче із намиста буйнії перлини (А. Кримський);
Кость помічає, як дві сльозини перлинами блищать у її широко відкритих очах (О. Донченко);
* Образно. Он зоря покотилась, то гірка Покотилась сльозина небесна. Так, сльозина то впала (Леся Українка);
* У порівн. Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело, і його дихання народжувало чистий, мов сльозина, струмок (М. Стельмах).
2. перен. Крапля соку, вологи, що виділяється на поверхні якоїсь органічної речовини.
Він поправив під гілкою сухостою .. підсніжник, .. витер з надтріснутої кори берези сльозину соку (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)