сльозина

СЛЬОЗИ́НА, и, ж.

1. Одна краплина сліз.

На очах дрижали дві важкі сльозини, Наче із намиста буйнії перлини (А. Кримський);

Кость помічає, як дві сльозини перлинами блищать у її широко відкритих очах (О. Донченко);

* Образно. Он зоря покотилась, то гірка Покотилась сльозина небесна. Так, сльозина то впала (Леся Українка);

* У порівн. Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело, і його дихання народжувало чистий, мов сльозина, струмок (М. Стельмах).

2. перен. Крапля соку, вологи, що виділяється на поверхні якоїсь органічної речовини.

Він поправив під гілкою сухостою .. підсніжник, .. витер з надтріснутої кори берези сльозину соку (М. Стельмах).