сльозина

СЛЬОЗИ́НА, и, ж.

1. Одна краплина сліз.

На очах дрижали дві важкі сльозини, Наче із намиста буйнії перлини (Крим., Вибр., 1965, 115);

З його засмучених очей викотилися одна за одною кілька сльозин, а з грудей вирвався стогін (Скл., Святослав, 1959, 28);

Кость помічає, як дві сльозини перлинами блищать у її широко відкритих очах (Донч., І, 1956, 55);

*Образно. Он зоря покотилась, то гірка Покотилась сльозина небесна. Так, сльозина то впала (Л. Укр., І, 1951, 77);

*У порівн. Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело, і його дихання народжувало чистий, мов сльозина, струмок (Стельмах, II, 1962, 144).

Пуска́ти (пусти́ти) сльози́ну — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти) сльо́зи (сльозу́) ( див. сльоза́).

Вони стали сердечно дякувати старенькому докторові й усім. Гриб від зворушення аж пустив сльозину (Козл., Мандрівники, 1946, 33).

2. перен. Крапля соку, вологи, що виділяється на поверхні чого-небудь.

Він поправив під гілкою сухостою.. підсніжник, .. витер з надтріснутої кори берези сльозину соку (Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сльозина — сльози́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сльозина — -и, ж. 1》 Одна краплина сліз. 2》 перен. Крапля соку, вологи, що виділяється на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сльозина — СЛЬОЗИ́НА, и, ж. 1. Одна краплина сліз. На очах дрижали дві важкі сльозини, Наче із намиста буйнії перлини (А. Кримський); Кость помічає, як дві сльозини перлинами блищать у її широко відкритих очах (О. Донченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах