сльозинка

СЛЬОЗИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до сльози́на.

Дрібні краплі крові і поту текли по його виду, а з очей не пробивалась ні одна сльозинка (О. Стороженко);

Подивився на чарівну молоду дівчину, а в неї на очах сльозинки бринять (Остап Вишня);

Не міг [Харитон Макарович] глянути на Тамару, заплющував очі, щоб бува зрадлива сльозинка не впала на Тамарину руку (А. Хижняк);

Витер [старий] з надтріснутої кори берези сльозинку соку, сумовито посміхнувся червоноголовому дятлу (М. Стельмах);

* Образно. Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка – Діамантова росинка (Я. Щоголів);

* У порівн. Поклик журавлів блакить осінню крає, і на квітках тремтить сльозинками роса (І. Гончаренко).