слюда
СЛЮДА́, и́, ж.
Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що використовується в різних галузях техніки.
Слюда – це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (з навч. літ.);
* Образно. Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (В. Сосюра);
* У порівн. Потьмарилася, погасла краса дуба: листя зробилося холодним і цупким, як слюда, кора потемніла (Григорій Тютюнник);
* Образно. * У порівн. Мороз спадає на вікна слюдою, І бродять сніги від зорі до зорі (К. Герасименко).
Словник української мови (СУМ-20)