слюда

СЛЮДА́, и́, ж.

Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що використовується в різних галузях техніки.

Слюда – це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (з навч. літ.);

* Образно. Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (В. Сосюра);

* У порівн. Потьмарилася, погасла краса дуба: листя зробилося холодним і цупким, як слюда, кора потемніла (Григорій Тютюнник);

* Образно. * У порівн. Мороз спадає на вікна слюдою, І бродять сніги від зорі до зорі (К. Герасименко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слюда — слюда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слюда — -и, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слюда — Лосняк Словник чужослів Павло Штепа
  4. слюда — СЛЮДА́, и́, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці. Слюда — це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (Монтаж і ремонт.. Словник української мови в 11 томах