слюда
СЛЮДА́, и́, ж.
Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що використовується в різних галузях техніки.
Слюда – це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (з навч. літ.);
* Образно. Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (В. Сосюра);
* У порівн. Потьмарилася, погасла краса дуба: листя зробилося холодним і цупким, як слюда, кора потемніла (Григорій Тютюнник);
* Образно. * У порівн. Мороз спадає на вікна слюдою, І бродять сніги від зорі до зорі (К. Герасименко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слюда — слюда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слюда — -и, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слюда — Лосняк Словник чужослів Павло Штепа
- слюда — СЛЮДА́, и́, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці. Слюда — це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (Монтаж і ремонт.. Словник української мови в 11 томах