слюда
СЛЮДА́, и́, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці.
Слюда — це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (Монтаж і ремонт.., 1956, 15);
Слюда — мінерал кристалічної тонкошарової будови (Слюс. справа, 1957, 57);
*Образно. Хрумтить, як скло, під кроком знову води замерзлої слюда (Сос., Солов. далі, 1957, 20);
*У порівн. Потьмарилася, погасла краса дуба: листя зробилося холодним і цупким, як слюда, кора потемніла (Тют., Вир, 1964, 244);
Мороз спадає на вікна слюдою, І бродять сніги від зорі до зорі (Гер., Поезії, 1950, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слюда — слюда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- слюда — -и, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що широко використовується в техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слюда — Лосняк Словник чужослів Павло Штепа
- слюда — СЛЮДА́, и́, ж. Прозорий шаруватий мінерал класу силікатів, що використовується в різних галузях техніки. Слюда – це матеріал природного походження. Вона являє собою прозорий мінерал, що розщеплюється на дуже тонкі, гнучкі й пружні листочки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах