слідний

СЛІ́ДНИЙ, а, е, зах.

Помітний.

Бідна, бідна Мотря!.. Гетьманська карета доїздила до якогось села, в котрім слідний був незвичайний рух (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. слідний — Слі́дний: — помітний [43]  Словник з творів Івана Франка
2. слідний — Слі́дний. Відчутний, який залишає слід. Рука Побідоносцева слідна в найновійших розпорядженях царя і правительства (Б., 1895, 6, 3).  Українська літературна мова на Буковині