Українська літературна мова на Буковині

слідний

Слі́дний. Відчутний, який залишає слід. Рука Побідоносцева слідна в найновійших розпорядженях царя і правительства (Б., 1895, 6, 3).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. слідний — Слі́дний: — помітний [43]  Словник з творів Івана Франка
  2. слідний — СЛІ́ДНИЙ, а, е, зах. Помітний. Бідна, бідна Мотря!.. Гетьманська карета доїздила до якогось села, в котрім слідний був незвичайний рух (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах